Про те, що холодоагенти можуть серйозно шкодити навколишньому середовищу, було заявлено всього 40 років тому. Відтоді виробництво окремих видів фреону було заборонено, але чи заборонять популярний фреон R22?
Історична довідка
На самому початку історії розвитку фреонів мало хто замислювався про цей фактор, хоча навіть винахідник перших видів фреону робив припущення про те, що вони можуть впливати на атмосферу негативно. Дослідження 70-х років були спрямовані на вивчення стану озонового шару, внаслідок чого з’ясувалося, що озоновий шар стрімко виснажується. Вчені провели ретельний аналіз і зробили припущення, що виною цьому можуть бути галогеналкани, зокрема й фреони. Дійсно, з моменту винаходу кондиціонерів і холодильних систем, що працюють на безпечних холодоагентах, попит на фреон зростав у геометричній прогресії. Його повсюдне використання критично посилило загальний вплив на стан озонового шару. Понад сорок років людство використовувало речовини, які виявилися вельми небезпечними для планети, а з’ясувати це вдалося тільки в 70-х. За доказ шкоди фреону вчені отримали Нобелівську премію з хімії, щоправда, через 20 років. Але фреон на цьому свою історію, звичайно ж, не закінчив.
Як же вчинили, коли дізналися про таку приховану загрозу? Зрозуміло, великі компанії, що виробляють фреон, були налаштовані вельми агресивно проти таких заяв. Компанія DuPont витратила цілий статок на реабілітацію в ЗМІ, заявивши, що ця теорія – нісенітниця та нісенітниця. Проте програма ООН із захисту довкілля ЮНЕП у 1977-му році видала «План дій щодо озонового шару». Цією дією ЮНЕП визнало, що існує необхідність досліджень озонового шару, а також його впливу на людство.
Група вчених, які проводили дослідження, кілька років збирала й аналізувала дані. Через якийсь час, у 1985-му році, вони все ж знайшли практичне підтвердження теорії озонового руйнування 70-х років. Вони також з’ясували, що хлорфторвуглеці (ХФВ) завдали шкоди в такому обсязі, що їхня дія на озоновий шар припиниться лише за сто років (час розкладання фреону R12 і подібних речовин класу ХФВ). Того ж року розпочалися міжнародні переговори, метою яких було припинення виробництва найнебезпечнішої групи фреонів – хлорфторвуглеців. Переговори велися до 16-го вересня 1987-го року, саме тоді було підписано Монреальський протокол, причому підписали його 36 країн. Уже через три роки кількість країн, що підписали договір, збільшилася до дев’яносто двох. Таким чином, колись широко використовуваний фреон R12 та інші фреони групи хлорфторвуглеців заборонили до виробництва й обмежили до користування. Що ж далі?
Тенденції в розвитку галузі виробництва холодоагентів
Одразу після заборони шалено зріс попит на фреони інших класів сполук, наприклад нафреон 22, який належить до гідрохлорфторвуглеців. Гідрохлорфторвуглеці (ГХФУ) чинять не такий критичний вплив на озоновий шар, як хлорфторвуглеці. Попри те, що ГХФУ не такий шкідливий навколишньому середовищу, він все одно викликає хоч і слабке, але виснаження нашої атмосфери. Тому Монреальським договором обмежено використання ГХФУ, до яких належить і фреон 22. Рано чи пізно, але виробництво і використання ГХФУ також буде заборонено, а ми перейдемо до використання найбезпечнішої групи фреонів – гідрофторвуглеців.
